Свій літопис Старотроянівська школа починає з 1912 року, коли одночасно зі школою поруч будувався православний Свято – Троїцький храм. Перша будівля мала лише 4 класи та приміщення для вчителів. Вона надавала початкову освіту. На жаль, про ті роки відомо дуже мало, тому що свідків в живих практично не залишилося.

    За свідченями колишнього учня Карайвана Іллі Георгійовича у 1936 році в школі було 7 класів. Ця  школа була румунська, тому що територія Буджацького краю знаходилася під румунською окупацією. Діти навчалися румунською мовою. Один вчитель супроводжував й навчав учнів з 1 по 7 клас і викладав усі предмети. У школі разом з іншими предметами вивчали релігію. Цей предмет викладав отець Семен. День починався з молитви «Отче наш». Вищою оцінкою на той час були 5 балів. Після закінчення семирічного навчання учні отримували документ про закінчення навчального закладу румунською мовою. Сьогодні в селі ще є мешканці, які у свій час отримували такий атестат. Для того, щоб отримати цей атестат, учнів організовано на підводах вивозили у село Суворове Ізмаїльського району, де вони складали іспити.

   Протягом існування Старотроянівської школи періодично мінялися директори. Одним з перших директорів з 1936 по 1940 рік поки була румунська влада був пан Поунеску.

   У 1940 році, коли змінилася влада (повернулися «совєти»), очолив школу директор Г. Грошевой. Але це тривало тільки один рік, тому що почалася війна і знову повернулися румуни на цілих три роки.

Після звільнення нашого краю від окупантів з 1944 року школа знову стає російською. Директором став Морозан Василь Миколайович. В 1945 році його змінив Раділов Іван Христофорович.

   Почалися тяжкі післявоєнні роки. Силами учнів та дорослих була збудована шкільна їдальня та поруч  повітки, де розводили та вирощували свійських тварин. Учні для догляду за тваринами влітку косили сіно, а взимку косили на лимані та перевозили на санчатах очерет.

    Коли почалися страшні роки голодомору (1946-1947 роки), більшості учнів було не до навчання. Але для того, щоб дати дітям можливість вижити, підтримати їх, була спеціально призначена жінка, яка з відходів борошна виготовляла прісні коржі. В школі кожному учню давали такий корж. Заради цього більшість учнів і ходила в школу.

   Йшли роки, життя продовжувалося, змінювалось на краще, школа набирала обертів.

   До 1952 року школа була семирічною.

   З 1952  по 1953 рік було збудовано новий корпус  школи. В ньому було набагато більше класів, бібліотека, спортивний зал та адміністративні приміщення. На цей час директором був Парамонов Дмитро Олексійович.

   До 1956 року школа була восьмирічною. У школі збільшувалась численність учнів, тому виникла потреба збудувати ще один навчальний корпус. З 1958 по 1959 рік йде будівництво другого корпусу. Директором був  Завгородний Денис Іванович.

   З 1957 року школа стає середньою. З навколишніх сіл (Кірнички, Муравлівка, Новоселівка, Островне,), сюди приїздять діти для навчання в старших класах та для отримання середньої освіти. Тому при школі відкрився інтернат, який працював до 1964 року.

   З 1965 року по 1968 рік школою керує випускник цієї школи Биков Дмитро Іванович.

    З 1968 по 1980 рік директором школи був Меняйло Андрій Степанович. У цей час життя школи було цікавим, різноманітним. Проводилося багато виховних заходів. Піонерська дружина імені Олександра Чекаліна була правофланговою в районі. Кращі учні мали можливість на всіх канікулах їздити на екскурсії до Москви, Києва, Харкова, Ленінграду.

   З 1980 по 1987 рік школою керував Нестор Степан Іванович. Це був час, коли школа могла значно поповнити свою матеріально-техничну базу. У більшості кабінетів з’явилися магнітофони, фільмоскопи, проектори і т.п.

   В 1987 році школа перейшла на одинадцятирічне навчання, а з 2000 – 2001 н.р. - 12-річний термін навчання. У 1991 році було збудовано ще один новий триповерховий сучасний корпус. На цей час директором школи була Бикова Валентина Панасівна. З 1995 – 2013 року школою керувала Папук Євдокія Іванівна.

З 2013 року на посаду директора Старотроянівської ЗОШ призначена Карайван Наталя Василівна.

   За весь час існування Старотроянівської школи було випущено 4312 учнів. Серед випускників є чимало учнів, які закінчили її на золоту та срібну медаль. Деякі з них в наш час займають високі посади на районному та обласному рівні: Морозан Іван Миколайович, Гайдаржи Микола Георгійович, Борисенко Володимир Анатолійович, Янгєоз Микола Васильович, Іванов Матвій Костянтинович тощо.

   Але особливою гордістю для школи є її учні, які присвятили  своє життя педагогічній праці. На сьогоднішній день майже весь педагогічний колектив – це випускники Старотроянівської школи, які підтримують та продовжують традиції старших поколінь.